Першою дружиною мого сина була сирота – дуже добра і мила дівчинка, називала мене мамою. Я така щаслива була за них, вона вміла практично все – і прибрати, і зготувати. Після весілля переїхали жити до бабусі невістки, вона вже сама потребувала догляду, і ця дівчинка все встигала, ще й до мене в гості приходили.
Згодом вона народила мені двох онуків: дівчинку (нещодавно виповнилося 8 років) і хлопчика – на два роки молодший. Ніхто і не думав, що нас чекає таке горе – моєї невістки, матері двох дітей, не стало. Їх бабуся не змогла пережити цього горя… Загалом розпочалася справжня чорна полоса, боялася, щоб син не впав в депресію, у нього був дуже складний стан.
Загалом він залишився з двома дітьми на квартирі бабусі. Ми одразу оформили допомогу, щоб отримувати кошти, ще й син працював, матеріально коштів вистачало, однак син почав дуже часто випивати. Я переживала, щоб все не закінчилося плачевно. Раптом знайшов він для себе “розрадницю” – найкраща подруга моєї колишньої невістки. Вдавала, що дуже співчуває, однак в мене закрадалися сумніви, щодо її намірів. Все-таки син у мене високий, гарний, добре заробляє, а ще й тепер з квартирою. Єдиний мінус – це діти, однак вони їй не заважали. Обкрутила так його, що й одружилися.
Я тоді ще не дуже засмучувалася, мала надію, що помиляюся в цій дівчині… Однак згодом розпочалося справжнє пекло, телефонує до мене сусідка й розповідає:
«Не знаю, що в них там відбувається, але ваша невістка з ранку до вечора репетує, наче скажена. Ми прокидаємося під її крики, страшно подумати, що вона так може репетувати на маленьких дітей. Я вже раз пішла до них глянути, а вона відчинила двері й сказала, щоб я не вигадувала – голос у неї такий гучний! Шкода маленьких діточок, які мусять все це терпіти».
Я як це почула, мені зле стало. Пішла тоді в садок до вихователів, щоб ті розповіли, як діти себе поводять. І от вони говорять, що хлопчик став дуже зацькований, коли приходить тато – радіє, а коли забирає мачуха – то завжди сльози!
Тоді на вихідні я забрала онуків до себе й вирішила все у них ретельно випитати. Як тільки розпочала говорити за мачуху, онук одразу замкнувся й припинив розмовляти. Онука ж розповіла, що татова жінка часто стрясає в повітрі ременем для “атмосфери”. Лементує постійно, за будь-який проступок сварить: якщо крихти на столі, якщо іграшки розкидані чи просто діти трохи шумлять. Найголовніше те, що біля сина вона зовсім інша, включає одразу ідеальну дружину і матір.
Я тоді одразу йому зателефонувала і все розповіла. Хто б міг подумати, що він цьому не повірить. Сказав, що діти щось собі вигадують, а в нього насправді дуже хороша дружина, любить і його, і дітей. Тоді я попросила його віддати мені онуків, якщо він не розуміє, що вони в небезпеці. До того ж я проживаю в двокімнатній квартирі, нам місця вистачить. Кажу, що діти отримують фінансову допомогу, трохи він дасть і якось та й виховаю.
Поки син думав, я приїхала до них у неділю, застати, так би мовити, всю сім’ю зненацька, поки син був на чергуванні денному. Подзвонила в домофон, мені відкрили. Переступаю поріг, навколо тиша. Невістка вся на голках, зайшла у вітальню, а там онук сидить на дивані весь у сльозах. Ніхто мені нічого так і не пояснив, що трапилося. Я вже не витримала і наїхала на невістку, якщо вона ображає дітей, то нехай віддають їх мені. Вона промовчала, а потім сказала мені погрозливо – щоб я навіть на це і не розраховувала. Ввечері зателефонував син з претензіями, щоб я не лізла в їхню сім’ю і не ображала його дружину. І взагалі заявив, що онуки мені потрібні тільки щоб пенсію собі додати їх виплатами!
У мене просто немає слів! Син ніколи не був таким, це взагалі не його думки! Тепер я взагалі не знаю, що робити…
Як мені звідти забрати дітей?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!