Христя ніколи не любила зиму. Так холодно. що з хати страшно вийти. Тато на вулиці сніг відкидає, а мати вдома варить узвар за піччю. Відкладали батьки гроші, щоб дітям купити кожушки та валянки. 
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Спершу купили братові Олексі, адже він до школи щодня ходив. Згодом і Христинці придбали. Дівчинці все було цікаво, що це брат якісь закарлючки малює в зошиті. Також хотіла навчитися грамоти. Батько ж гаркнув:
— Жінці дорога від печі та до порога!
Христинка ніколи не розуміла, чому до неї таке ставлення. Зітхнула та взялася вишивати рушник. Задумала вишити райських птахів з кольоровими квітами на фоні. Сиділа вдома та й чекала, коли нарешті сніг зійде та й можна буде піти з дівчатами гуляти. Ще й за сусідським хлопцем серце краялося. Давно не бачила вона Степана, який сниться щоночі.
На наступний день вибігла на вулицю – а там все у снігу. Крок не можливо зробити. Повернулася в хату та й стала поратися. Сумно на душі – свати ідуть до хати. Їй всього лиш 16, а батьки вже заміж видають. Парубок видний, багатий, але не лежить до нього серце.
— Мамо, я ще гуляти хочу, а не заміж.
— Ти в цьому нічого не тямиш, а колись спасибі скажеш, – сперечалася мати.
Батько тільки сопів, шкодуючи меншеньку дочку, та проти жінчиного вирішив не йти.
Плакало гірко дівча та все в Господа благало допомоги. Сіли вечеряти вареники з горохом, борщ, але Христині нічого не було до смаку. Відсувала усі страви. Вирішила вийти на вулицю.
Христинка в чобітки на босу ногу та свитину й хустину теплу вхопила й із хати прожогом. Вилетіла з порога просто в сніг, аж раптом Степанко дивиться на неї.
— Чув, що сватають тебе? Чи ж правда? — спитав приглушено і шапку нащось зняв.
— А що я з цим зроблю? — вона йому та в сльози. — Не люблю я його!
І раптом парубок на руки її та в свитину до себе.
— Моя будеш! Нікому тебе не віддам! А батьки мої поймуть…
Та й втекли вдвох, лиш курява за ними піднялася. Христинка не пручалася, лише міцніше притискалася до широких грудей…
…Цю історію мені розповіла бабуся. Батьки не злилися на доньку, а Степан (мій дідусь) теж був не з бідної родини та й прихистили дівчину. Коли надворі хурделить, я завжди згадую своїх рідненьких і цю романтичну історію.
Ви любите слухати історії з дитинства та молодості своїх рідних?
Лікар ошелешив запитанням. Цікавився, чи син у нас всиновлений. А я й гадки не мав, яку таємницю від мене приховувала дружина
Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. І як тепер додому приїздити та рідним в очі дивитися?
Коли я зайшла на сторінку невістки – мало не посивіла. Так от на що вона мої гроші витрачає. А казала, що сваха хвора
Поки невістка лежала на збереженні Максим привів додому коханку. Я не вірила власним очам, але провчила його, бо по-іншому не могла!
Я щаслива, що Бог послав мені таку невістку, яка стала донькою. Ми стільки всього пройшли, як не стало єдиного сина.
Підвозила військового до Полтави, по дорозі розговорилися. І, знаєте, такий неприємний осад залишився після тої зустрічі. Все-таки, не скоро буде перемога, раз у нас таке погане ставлення до військових!
Мало того, що зять без роботи сидить, бо мобілізації боїться. Так ще й до сусідки бігати почав
Я доглядала бабу Гасю, поки вона хворіла. Ми навіть зблизились. Але потім до мене дійшло – вона мене використовує
Лишень на похороні чоловіка я дізналась, що він багато років мені брехав. А тоді я ще й заповіт його побачила
