Потягами їжджу доволі часто, через роботу – маю відрядження в різні області. Зараз хочу висловитися вже за всі роки – найбільше мене дратують безвідповідальні мами з маленькими дітьми.
Останній випадок на межі фантастики. Взяла купе, щоб мінімально контактувати з іншими людьми і трохи відпочити. Моїми сусідами виявилися мама і дитина близько рочку. З порога вона сказала, що зараз буде годувати грудьми і мені потрібно погуляти хвилин 30, а потім тихо сидіти поки не покладуть спати. Гаразд, тихо посидіти я можу, але чому я повинна пів години стояти в тамбурі, оплатила своє місце, нехай матуся в тамбурі годує свою дитину. Я сказала, що не буду дивитися, як годують, лежу і читаю тихенько.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Потім задзвонив телефон. Це була подруга, не встигла я підняти слухавку – як тут же на мене, шикають, типу я ж просила тиші! Я поговорила, і коли матуся погодувала дитину, я сказала, що розмовляла не голосно і взагалі ще не пізня година, тому не розумію суті претензій. Матуся ж відповіла, що дитина відволікається, і я заважаю. Я кажу, що не можу підлаштовуватися під режим дитини. Малюк ще й допитливий, бо одразу почав брати мою термокружку, просити планшет, телефон. Розумію, що дитині все цікаво, але це мої особисті речі.
Я не проти посміхнутися малюкові, поговорити, але розважати його всю дорогу не хотіла. Я до діток ставлюся байдуже, тому після комплементів малюкові, вставила навушники і читаю. Але матуся вирішила, що дитині можна потоптатися по моїй полиці, по столику, помацати мене і речі. Я попросила не робити так і сказала, що втомилася. Мама образилася, але дитину забрала. Я взяла окріп, заварила собі чай і вийшла в туалет. Приходжу, а там мені, сюрприз – термокружку дитина перевернула на себе, у неї опік, аптечки у них немає!
Ось як можна було дати дитині чужу річ, як взагалі вона примудрилася її відкрити, і куди дивилася матуся. У чому моя провина? Мені сказали, що як я могла залишити окріп на столі, якщо в купе маленька дитина. Благо в моїй аптечці був бепантен і бинт. Дитині мама ніжку обробила з сусіднього купе дали сироп Нурофен. Я не витримала і запитала, як дитина дістала термокружку? Мама сказала, що вони пішли подивитися, яка у тітки чашечка, а він її схопив і видно я погано кришку закрила, і окріп на ніжку вилився. От це нормально, брати чужу річ?
Я коли побачив свій дім – сльози в очах заблищали. От тобі й вдячність за моє добро. Чотири роки служив, а навіть жити тепер ніде
– Я тобі що худоба? Чи кіт, в котрого можна найголовніше забрати? – Моя дружина геть розум втратила, таке вимагає. Ну який чоловік би погодився
– Мамо, їдь назад з цим “щастям”! В мене чоловік – солідна людина, нащо нам такий сором! – Десять років я маму не бачила. І ще стільки ж не хочу
Розірвав заручини з Іриною за місяць до весілля. Адже побачив, як майбутня дружина “любить” мою маму, що аж ладна її здати в будинок літніх людей і ніколи не бачити!
Я приїхала до свекрухи й побачила дітей з зібраними сумками. Спочатку не зрозуміла, що сталося. А тоді малі все розповіли
– Галю, потрібно продавати одну з квартир. Мамі потрібне лікування – кажу сестрі.
– Та ти маєш стрибати від щастя, що тебе таку страшну взагалі хтось взяв! – Коли я побачила Вадима з валізою в себе на порозі – не повірила. Як можна так чоловіка не поважати
10 років відкладав гроші, аби придбати власне житло. Але мама вирішила, що в тій квартирі житиме брат з жінкою, а я обійдуся!
– Дитина зачата в гріху! А він хоч якісь гроші має? За що жити будете? – так теща почала знайомство зі мною
