Анна Кірьянова відома як один з кращих психологів в цій сфері. Разом з тим, вона знайома багатьом і як телеведуча, і як автор книг, статей, заміток і навіть віршів. Сьогодні ми вирішили поділитися з читачами однієї незвичайною заміткою Анни Кірьянової про те, що ж собою являє «нелюбов».
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Нелюбов – це коли не можна заважати. Розмовляти, сміятися чи лізти з обіймами. Не можна розповідати про свої переживання – це дурниці, а не переживання.
Не можна щось просити – треба розуміти, що зараз скрутне становище. І взагалі, навіщо тобі це? Не можна розраховувати на допомогу, дорослі люди повинні самостійно справлятися. Навіть якщо їм п’ять років. Це вже солідний вік. А якщо тридцять п’ять – це взагалі старість. І нема чого так вбиратися в такому поважному віці.
Нелюбов – коли не сварять особливо, але і не хвалять. Не помічають. Коли незручно їсти при близькій людині – вона може сказати, що ти багато їси. А приготовлену тобою їжу людина з’їсть і нічого не скаже. І не помітить зусиль, коли поприбираєш і квіточки в вазочку поставиш. Нелюбов – коли нічого не можна.
Коли дратуєш, заважаєш, лізеш, несеш нісенітницю, виносиш мозок, сиди тихо в куточку і чекай, коли тебе поведуть гуляти. І не ний, не реви, – спокійно сиди й чекай. Коли НЕ заступаються і кажуть: сам винен! – це не любов.
Коли нічого не дарують – нелюбов. Коли шкода грошей на тебе – це нелюбов. Це не ненависть. Це іноді ще гірше, тому що ненавидять за щось, через заздрощі, наприклад. І можна піти або здачі дати. А не люблять – просто так. Хоча кажуть: «так люблю я тебе, тільки відчепися, знову ти за своє!». Ось це і є – нелюбов. І від неї вмирають.
Особливо люди похилого віку, діти і собаки. І дорослі люди, які беззахисні і чутливі. Нелюбов робить людину боязкою, незграбною, затиснутою і негарною; вона боїться все зіпсувати, перешкодити, роздратувати … Тут нічого не поробиш; якщо є сили – треба йти хоч з вузликом на паличці. Або хоча б ясно зрозуміти – це нелюбов. Не любов.
Що Ви думаєте з цього приводу?
Лікар ошелешив запитанням. Цікавився, чи син у нас всиновлений. А я й гадки не мав, яку таємницю від мене приховувала дружина
Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. І як тепер додому приїздити та рідним в очі дивитися?
Коли я зайшла на сторінку невістки – мало не посивіла. Так от на що вона мої гроші витрачає. А казала, що сваха хвора
Поки невістка лежала на збереженні Максим привів додому коханку. Я не вірила власним очам, але провчила його, бо по-іншому не могла!
Я щаслива, що Бог послав мені таку невістку, яка стала донькою. Ми стільки всього пройшли, як не стало єдиного сина.
Підвозила військового до Полтави, по дорозі розговорилися. І, знаєте, такий неприємний осад залишився після тої зустрічі. Все-таки, не скоро буде перемога, раз у нас таке погане ставлення до військових!
Мало того, що зять без роботи сидить, бо мобілізації боїться. Так ще й до сусідки бігати почав
Я доглядала бабу Гасю, поки вона хворіла. Ми навіть зблизились. Але потім до мене дійшло – вона мене використовує
Лишень на похороні чоловіка я дізналась, що він багато років мені брехав. А тоді я ще й заповіт його побачила
