Я живу цілком сама у двокімнатній квартирі, що на околиці Києва. Чоловік давно віддав Богові душу, а діти дорослі. У них вже свої сім’ї і власні клопоти. Єдиний, хто не дає мені згинути з нудьги – це мій кіт Барсик.
Старший із синів живе в Чернівцях. У нього там дружина, двоє дітей, власний будинок та хороша робота. А менший – в Одесі будує власний бізнес. Звідти він не виїжджає вже декілька років, зате я там буваю часто. У нього зараз невеличкий готель, тому влітку я можу спокійно відпочивати там.
От і цього разу я вирішила поїхати до нього десь на місяць. Все б добре, та вдома нема з ким лишити котика. З ним бавитися не потрібно. Просто годувати та періодично пісок змінювати. Оскільки всі рідні далеко, то довірити цю справу я вирішила своїй сусідці. Ми з нею добре спілкуємося все років 20, тому у мене навіть сумнівів не було, чи варто давати їй ключі.
Так я й поїхала до Одеси. Минуло три тижні, як раптом мені зателефонував старший син та повідомив, що вони з дружиною захворіли й він хоче відправити до мене дітей, аби вони не заразилися. Я, звичайно ж, хутко взяла білети та поїхала додому. Думала, зараз швиденько поставлю речі, а потім одразу за онуками поїду. Але все склалося інакше. Коли я підійшла ближче до свого будинку, то побачила, що на моєму балконі стоять якісь молоді люди. Я не зрозуміла хто це, але гадати часу не було.
Я відчинила двері запасним ключем й увійшла до квартири. Коли пара мене побачила, то дуже здивувалася.
– Ви хто такі та що робите у мене у квартирі? – запитала я.
– Ми взагалі її винайняли… На декілька днів, – спантеличено відповів чоловік.
Я почала ґвалт. А ще чого: у моїй квартирі двоє незнайомих людей. Молодик почав мене заспокоювати, а тоді витягнув свій телефон і взявся комусь надзвонювати.
Через декілька хвилин на порозі моєї квартири з’явилася сусідка. Виявилося, що вона хотіла бути розумнішою і нажитися на моїй відсутності. Вона здавала в оренду мою ж квартиру! Від неї я такого точно не очікувала.
Знайома знизала плечима, трохи помовчала і почала виправдовуватися. Втім, я навіть слухати її не хотіла.
А як би ви вчинили на моєму місці?
Слухали б виправдання сусідки?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!