– Скільки тебе можна запитувати? Залишаєш мені квартиру чи ні? – майже прокричав в обличчя матері чоловік, – краще подумай добре, перед тим як переписувати її на Людку. Після того можеш мені більше не дзвонити.
– Що ж ти таке говориш! Це ж її квартира, вона просто залишила нам її, але власність не підписала.
– Мамо, ти розумієш, що я не маю де жити! Я з Діаною живу в 43 метрах, а її діти – вже дорослі! Нам взагалі немає місця. Чи ти хочеш, щоб я пішов зі сім’ї?
– Не говори дурниць! Ти сам все зруйнував! – жінка сказала різко і присіла на диван.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Тоді Артем одяг куртку і вилетів з квартири. Старенька далі сиділа мовчки і просто похитала головою. Їй виповнилося 72 роки, Ірина — дуже добродушна, все життя присвятила дітям та онукам. Мала вона двох діток — Артема і Людмилу. Працювали з чоловіком все життя, щоб в дітей було гідне майбутнє.
Вивчили їх, давали гроші на житло. Жили з чоловіком, відкладали кошти — і все дітям. Чотири роки тому чоловік помер і залишилася самотня. Тепер вже і діти могли б доглядати, але діти просто її розривали між собою. І сина шкода було, і доньку не можна обділити.
Артем все життя більше отримував від матері: то на машину докласти треба, то меблі нові купити. Він вже сам майже дід – 53 роки, дружина залишила його, бо дуже ревнувала. Працював в жіночому колективі. Після розлучення залишив квартиру жінці з дітьми, а це житло придбала синові Ірина Олегівна.
Згодом він переїхав до жінки, яка проживала в невеликій квартирі вже з двома дітьми.
Людмила працювала лікарем, після одруження — переїхала до чоловіка. Батьки ж купили квартиру Артему, а свою вирішили залишити доньці. В Люди троє синів — красиві кремезні хлопці, вже і в неї скоро онуки будуть.
А от Артем вже не перший раз приїжджає до Ірини Олегівни та робить скандали, щоб матір залишила йому квартиру, бо йому нема де жити. Матір ж не знає, що робити далі. Все життя давали Артему, а квартира з самого початку залишалася доньці.
Ще після такого скандалу, Ірина Олегівна оформила дарчу на доньку, адже все має бути по справедливості. Вони дали Артему квартиру, а те, що у нього так життя склалося — сам винен. До цього часу міг і сам про себе подбати.
Як би ви вчинили на місці Ірини Олегівни?
Я коли побачив свій дім – сльози в очах заблищали. От тобі й вдячність за моє добро. Чотири роки служив, а навіть жити тепер ніде
– Я тобі що худоба? Чи кіт, в котрого можна найголовніше забрати? – Моя дружина геть розум втратила, таке вимагає. Ну який чоловік би погодився
– Мамо, їдь назад з цим “щастям”! В мене чоловік – солідна людина, нащо нам такий сором! – Десять років я маму не бачила. І ще стільки ж не хочу
Розірвав заручини з Іриною за місяць до весілля. Адже побачив, як майбутня дружина “любить” мою маму, що аж ладна її здати в будинок літніх людей і ніколи не бачити!
Я приїхала до свекрухи й побачила дітей з зібраними сумками. Спочатку не зрозуміла, що сталося. А тоді малі все розповіли
– Галю, потрібно продавати одну з квартир. Мамі потрібне лікування – кажу сестрі.
– Та ти маєш стрибати від щастя, що тебе таку страшну взагалі хтось взяв! – Коли я побачила Вадима з валізою в себе на порозі – не повірила. Як можна так чоловіка не поважати
10 років відкладав гроші, аби придбати власне житло. Але мама вирішила, що в тій квартирі житиме брат з жінкою, а я обійдуся!
– Дитина зачата в гріху! А він хоч якісь гроші має? За що жити будете? – так теща почала знайомство зі мною
