На землі жив дуже могутній народ, який відрізнявся від інших своєю силою та мудрістю.
Народ цей був дуже дружнім. Разом вирощували врожай, рибалили та розводили худобу. Вони були багатими й мали всього вдосталь. Однак, цей народ не спілкувався між собою – у них не було мови. Вони не ділилися радістю та не могли висловити співчуття, співати пісень чи розповідати смішні історії. Через це на їх обличчях рідко з’являлася посмішка.
Багато років тому цей народ образив добру фею-Мову, і вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши з собою слова-квіти.
Плем’я ще досі шкодує про свій вчинок, але назад нічого не повернеш. Тому змирилися.
В племені по сусідству жили хлопчик та дівчинка. Він грав зворушливо на сопілці, а вона робила чудові вишиванки. Вони не могли висловити один одному свої почуття, тому хлопчик вирішив знайти Мову. Він хотів попросити вибачення за свій народ та попросити повернути слова-квіти.
Дівчинка відправилася в путь разом з хлопчиком. Питання було одне: як Мова дізнається, що до неї прийшли? Дівчинка вишила їхнє прохання на рушникові, він вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитись через гру на сопілці. І полилась чарівна мелодія, якою всі заслухалися.
Знайшли діти фею посеред заквітчаного поля. Пахощі та аромати квітів простягалися ще на велику відстань від поля. Все це були слова-квіти, які доглядала фея. Діти кинулися до Мови та демонстрували їй свої дари. Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів. Взяла цілі оберемки своїх чарівних, запашних, різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла Мову людям.
Люди в племені зустрічали мову, похиливши голови. З низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем’я Мову. Усі були дуже щасливими, адже знов могли говорити. Пісні та вірші полилися рікою. Тепер плем’я береже та леліє Мову.
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
-
Харків. Відділення Нової пошти. Черга не стримує сміху…Старша жіночка після розмови з працівником пошти нервово ...
Довелося спостерігати за цікавою ситуацією на відділення Нової Пошти... -
Заходжу у сільпо та ледь не плачу – а все через пляшечку молока
Заходжу вчора у Сільпо та ледь не плачу від щастя - а все через одну п... -
Чого українським жінкам слід повчитися у італійок? 4 поради, які зроблять вас щасливішою
Українки найкрасивіші у світі! І тут нічого дивного, адже всі доглядаю... -
Коли вчителька читала на батьківських зборах твір про маму, то всі батьки плакали. А я ...
Я ніколи та нізащо у світі не дозволю чоловікові перевіряти домашнє за... -
– Я втомилася від усіх людей, які нічого не знають! Проблема не у вчителях! Проблема ...
Ліза Роберсон багато років пропрацювала у школі та висловила усе те, щ... -
-Вoт єcлi би нe iгpaлi в вoйнушку, a cдaлicь cpaзу, ужe б i жилi нopмaльнo… ...
Сьогодні у військкоматі почув таку історію від новобранця. Працював во... -
– У нас немає дочки! І ніхто в Україні на тебе не чекає!
Олена познайомилась з Денисом на вечірці. Дівчина тоді поїхала в гості... -
Ні совісті, ні честі! Що хвилює українців, доки хлопці гинуть на передовій
Часом доводиться чути обурення чи просто дивну форму констатації того... -
Три тижні не бачив рідних. Замість домівки – окопи, лінія фронту. Того дня чекали на ...
Невелике село під Харковом. Вже третій тиждень тут. За цей час здаєтьс... -
Моя мама написала листа родичці, яка проживає у Криму – ми плакали довго
Нещодавно моя мама вирішила написати листа до своєї куми, яка підтриму... -
Чому українці, які марили Європою, розчаровано повертаються додому
Відома всім фраза "Всюди добре, а вдома найкраще" сьогодні набуває все... -
Цього року в травні не стало моєї синьйори, за якою я доглядала останні 5 років ...
В Італії працюю останні 15 років свого життя. Можна сказати, що мій ді... -
Зараз мені 32 роки, а чоловікові 50: чому я раніше не помічала, наскільки він нудний ...
В 27 років я почала зустрічатися з чоловіком, якому на той час було 45... -
Нік Вуйчич: Коли мій син плаче, я не можу його обійняти, але він підходить і ...
Багато життєвих історій лише підтверджують той факт, що потрібно цінув... -
До нас переїхала родина біженців та я вирішила їм допомогти. Але така поведінка мене дуже ...
Десь на початку березня до нашого будинку переїхала родина біженців. Я...