Мені виповнилося 58 років, і зараз я залишилася без свого дому. А все через моїх дітей, їх у мене двоє: донька, зараз їй 33 роки, проживає в столиці з трьома внуками, і син – йому зараз 27 років, недавно зробив пропозицію своїй дівчині. Я щиро їх люблю, але вважаю, що вони стали егоїстами, і лише чекають від мене матеріальної допомоги. У мене вже сили не ті, я почала старіти, погано себе почувати. Вони зі мною зовсім перестали рахуватися.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Стосунки з моїм чоловіком у мене були непогані, ми жили душа в душу, але один момент він покинув мене, знайшов собі іншу. Протягом року він брехав мені, дивлячись в очі, причому сам почувався недобре: жив зі мною та дітьми, а душею вже належав іншій. Я важко пережила розлучення, дуже шкода було дітей.
Синові тоді було лише 5 років, пригадую собі, як він смикав батька за джинси і дуже просив: “Тату, не йди, я буду чемний!”. Але чоловіка це не зупинило, і він обрав іншу жінку. Залишив нам двокімнатну квартиру. Ми рідко зідзвонювалися та розмовляли про дітей, по інших питаннях я старалася його не смикати.
Я повністю віддала своє життя дітям, виконувала їх капризи та побажання. Дочка захотіла піти на танці – я знайшла гурток, оплатила, водила. Захотіла нову сукню – без проблем, пішли купили найдорожчу.
Все, що синові потрібно – теж, будь ласка! Крутилася на двох роботах, але все – дітям! Донька поїхала вчитися в столицю – взяла кредит, справно виплачувала. Але вона не оцінила моїх старань, після першого курсу кинула навчання та вийшла заміж. Вже встигла народити трьох дітей. Чоловік виявився у неї ледарем, працювати він не хотів, жили на гроші батьків чоловіка, хоча і ті вже повторювали – та скільки можна годувати вас, дармоїдів? Навіщо було народжувати стільки дітей, якщо ви не справляєтеся?
Коли я вийшла на пенсію, народився третій онук, тоді дочка почала просити: «Мамо, допоможи мені, приїдь посидь з дітьми, бо ми хочемо обоє вийти на роботу». Я квартиру залишила на сина і поїхала в столицю.
Я дуже втомилася, не від онуків, а від своєї дочки і зятя. Спочатку вони мені щодня дякували за допомогу, а потім зробили з мене покоївку.
Одного вечора я приготувала для всіх вечерю та спекла тортик. Думала ми всі в сімейному колі посидимо та відсвяткуємо день народження доньки. Але коли повернувся зять, вони сіли вечеряти, а мене навіть за стіл не покликали. Тоді я зрозуміла, що мене зовсім не поважають.
Та ще й зауваження почали робити: «Ти все неправильно робиш. Погано готуєш, не так гуляєш з дітьми. Я ще потерпіла місяць, а потім подумала – чом я повинна це все слухати? І вирішила поїхати додому
А там син уже привів невістку! Він протягом двох років вже проживав з нею у нашій квартирі. Вони розписалися та стали чоловіком і дружиною.
Новину про те, що я скоро повернуся додому, він сприйняв неохоче. Тепер у нашому домі господарювала невістка. Ми з нею живемо мирно, але вона робить все так, як їй хочеться.
Вони вимагають від мене, щоб я прибирала, варила їсти та мовчала. Коли я приїхала додому, то побачила, що вони зробили перестановку в кімнатах. Я спробувала вернути все на свої місця, але побачила, що невістка не дуже задоволена моїми діями. Син завжди стає на сторону дружини.
Зараз я стою на роздоріжжі: ніби і є своя квартира, але у ній я почуваюся прислугою. У доньки до мене аналогічне ставлення, туди я більше не хочу їхати. Піти мені нікуди, сина виганяти страшно – дуже боюся залишитися самою, але з невісткою мені стає складно.
Моя сестра з села постійно повторює мені: «Вижени з дому молодих!». Їй легко про це так спокійно говорити, тому що у неї всі дружно живуть, чоловік поруч. А що мені робити? Висить у мене тягар на душі, не бачу жодного виходу. Погано мені жити зі своїми дітьми. Невже це я так погано виховала своїх дітей?
Що б ви порадили жінці в даній ситуації?
Я коли побачив свій дім – сльози в очах заблищали. От тобі й вдячність за моє добро. Чотири роки служив, а навіть жити тепер ніде
– Я тобі що худоба? Чи кіт, в котрого можна найголовніше забрати? – Моя дружина геть розум втратила, таке вимагає. Ну який чоловік би погодився
– Мамо, їдь назад з цим “щастям”! В мене чоловік – солідна людина, нащо нам такий сором! – Десять років я маму не бачила. І ще стільки ж не хочу
Розірвав заручини з Іриною за місяць до весілля. Адже побачив, як майбутня дружина “любить” мою маму, що аж ладна її здати в будинок літніх людей і ніколи не бачити!
Я приїхала до свекрухи й побачила дітей з зібраними сумками. Спочатку не зрозуміла, що сталося. А тоді малі все розповіли
– Галю, потрібно продавати одну з квартир. Мамі потрібне лікування – кажу сестрі.
– Та ти маєш стрибати від щастя, що тебе таку страшну взагалі хтось взяв! – Коли я побачила Вадима з валізою в себе на порозі – не повірила. Як можна так чоловіка не поважати
10 років відкладав гроші, аби придбати власне житло. Але мама вирішила, що в тій квартирі житиме брат з жінкою, а я обійдуся!
– Дитина зачата в гріху! А він хоч якісь гроші має? За що жити будете? – так теща почала знайомство зі мною
