Чоловік залишив дружину на лайнері, який йшов на дно — їй не залишилося місця в рятувальній шлюпці

«Корабель тоне. Ця подружня пара, зуміла дістатися до рятувальної шлюпки, але, на превеликий жаль, там було тільки одне місце. Чоловік сам заліз в човен, залишивши дружину гинути посеред океану. І перед тим як піти під воду, дружина прокричала йому останню у своєму житті фразу» — так вчителька з літератури почала свій перший в цьому році урок.

Тут її розповідь перервалася.

«Як ви думаєте, — запитала вона в класі — Що це була за фраза?»

Більшість учнів негайно висловилися: «Я тебе ненавиджу!» , «Яка ж я була сліпа!» І все в такому дусі.

Весь клас наввипередки змагався у висловлюваннях, але один хлопчик сидів весь цей час і мовчав.

— «А ти як вважаєш, що вона сказала?» — сказала вчителька підійшовши до нього.

— Я думаю, що вона сказала: «Подбай про нашу дитину!»

— «Ти знаєш цю історію?» — здивувалася вчителька

— «Ні, просто те ж саме сказала моя мама перед смертю мого батька,» — відповів учень.

Вчителька відвернулася, сподіваючись, що ніхто не помітив як на її очі набігли сльози.

— «Вірно» — відповіла вона

Отже, судно пішло на дно. Чоловік добрався додому і самотужки виховав дочку. Через багато років, вже коли батька не стало, розбираючи його речі, дівчина знайшла його щоденник, в якому прочитала наступне:

«У неї вже був страшний діагноз, коли ми поїхали в подорож. Жити залишалося недовго. Боже, як би я хотів потонути замість неї, але заради блага дочки я не зміг. Я міг тільки залишити її посеред океану».

Клас мовчав.

За дитячими очима, було видно, що їх глибоко вразила ця історія і що сьогодні вони вперше зрозуміли, що перше враження може бути оманливим.

Ось чому ніколи не варто судити про людей і їхні вчинки поверхнево, адже ми багато чого можемо про них не знати.

ЧИТАЙТЕ:  Сам