Подзвонила мені одна дівчина. Судячи з голосу їй не більше 20 років. Вона тихо попросила Сашу. Я повідомила, що сина немає вдома. Вона помовчала кілька секунд, а потім додала:
– Скажіть йому, будь ласка, щоб довідку для пологового будинку не забув завтра принести.
Я не зрозуміла, що це було. Мені здалося, що слово «пологовий будинок» мені почулося. Але вдруге дівчина виразно вимовила. Вона представилася Дашею. У неї були стосунки з сином моїм ще в минулому році, а зараз вона вагітна від нього.
Чоловік був в люті від цього. Він ходив то туди, то сюди і все повторював собі під ніс: «Одружується!»
Коли повернувся син, ми зажадали пояснень. Він розповів, що зустрівся з Дашею минулого року. Вони разом погуляли трохи і зустрілися кілька разів. Не склалося і далі не намагалися залагоджувати відносини. Розійшлися швидко, але через деякий час Даша повідомила, що чекає дитину. Коли син не захотів взяти відповідальність на себе, вона і не вимагала. Просто дуже хотіла свою дитину народити.
Коли ми розпитували про саму Дашу і її батьків, син розповів, що мама Даші постійно п’є. Батька дівчина ніколи і не знала. Коли мати тверезіє, знаходить чергового мужика. Даша переїхала жити в квартиру бабусі. І зараз планує з дитиною жити там.
Ми з чоловіком не могли в це повірити. Як таке може бути? Я навіть подумала тоді, що вона хоче сина нашого в свою пастку загнати. Я все-таки не довіряю цій дівчині. Але про це ми перестали розмовляти.
Довгий час ми намагалися не показувати того, що існує якась Даша або ж дитина. Але все змінилося в один день, коли Саша попросив взяти телевізор, який стояв на кухні, і віддати Даші. Як виявилося, Даша народила хлопчика. Телевізор у неї зламаний, а у нас вдома є запасний, яким ми практично не користуємося.
Я була не проти.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Поки сина не було вдома, ми з чоловіком почали думати, що далі робити. Ми ж є бабусею і дідусем дитинці. Ну і що, що Даша з нами не живе. Чоловік запропонував поїхати до неї і подивитися яка вона і який у неї синочок народився.
Перш ніж зібратися в дорогу я подзвонила Даші. Вона спочатку сильно здивувалася, але потім зраділа і сказала, що чекатиме нас.
– А що мені з собою принести? – несподівано запитала я.
– Підгузки. Їх завжди мало. – сказала Даша.
Я послухалася. Ми зайшли в магазин і купили трохи їжі, а потім і підгузники взяли. І ось той довгоочікуваний момент: ми з чоловіком стоїмо біля під’їзду. У мене двоякі почуття, але чоловік підбадьорює:
– Зайдімо. Подивимося на хлопчика, віддамо продукти і підемо.
Це був наш план!
Двері відчинила дівчина невисокого зросту, трохи повненька і досить красива.
– Ви заходьте. Малюк ще спить, але думаю, скоро прокинеться.
Поки малюк спав, ми почали її розпитувати про те, про се. Живе вона одна, після школи вступила в училище і навіть перукарем встигла попрацювати. Накопичила грошей і змогла купити коляску і ліжечко для дитини. Квартира залишилася від бабусі, тому за житло вона не платить. Зараз перед собою поставила нову мету: знайти хорошу роботу і влаштувати дитину в ясла.
Мені вона сподобалася.
Про Сашу сказала, що його не звинувачує і сама оголосила йому, що дуже хоче народити, навіть якщо він вирішить не брати на себе відповідальність. Це було їх взаємною угодою. Молоді між собою всі вирішили.
Прокинувся малюк. Я встигла його розгледіти уважніше. Це була чітка копія Саші. Я потримала його в руках і дивилася в його великі сірі очі. І згадала, як ще 23 роки тому так само тримала Сашу.
Чоловік перервав мої спогади:
– Потрібно покласти продукти в холодильник, щоб не зіпсувалися.
– Ой, ні, не треба. У мене зараз холодильника немає. Там біля вікна є невелика коробка. Все що може псуватися, я кладу туди.
Ми з чоловіком подивилися один на одного і зрозуміли, що потрібно робити далі.
Незабаром попрощалися з ними і вийшли на вулицю.
– У тебе картка з собою?
Я кивнула.
– Тоді відразу ж в магазин техніки – потрібен холодильник і терміново!
І ми пішли за нашою покупкою!
Що думаєте?
Я коли побачив свій дім – сльози в очах заблищали. От тобі й вдячність за моє добро. Чотири роки служив, а навіть жити тепер ніде
– Мамо, тут така справа, моя дівчина вагітна! Але в нас все серйозно, ти не думай! – Коли син мені це сказав, я злякалась. Та гірше стало, коли він нас зі своєю Танею познайомив
– Ти мусиш нам віддати дитину і гроші! В тебе ще буде сім’я! – Свекри мене шокували, і вони не збираються відступати
– Мамо, їдь назад з цим “щастям”! В мене чоловік – солідна людина, нащо нам такий сором! – Десять років я маму не бачила. І ще стільки ж не хочу
– Як я жінка з немалою вагою та проблемними ногами маю вилізти на верхню полицю в потязі. Ще й в таку спеку – думаю собі.
Розірвав заручини з Іриною за місяць до весілля. Адже побачив, як майбутня дружина “любить” мою маму, що аж ладна її здати в будинок літніх людей і ніколи не бачити!
Гидувала сидіти за одним столом зі свекрами, не хотіла їсти страви. Адже їх “стиль” життя мене дуже дивував та навіть відлякував
В 62 роки я зареєструвалась на сайті знайомств. Якби знала, чим це закінчиться – ніколи б не робила цього
– Мені він більше підходить! – Коли я побачила хлопця доньки – не повірила. Вони залишились в мене на вихідні і відтоді я не можу заспокоїтись
