Колись чоловік дав мені безцінний урок. Я спершу його не зрозуміла і надула губи. Вважала товстошкірим і впертим ослом, який нічого не тямить в сімейному житті. І тільки через деякий час усвідомила, наскільки він мав рацію.
Ми одружилися далеко не юними: йому виповнилося 42 роки, мені – 36 років. Обидва реалізовані люди, які мають на все свою точку зору. Перший час перебували в ейфорії, а потім непомітно, надто захопившись новим статусом і облаштуванням сімейного гніздечка, я почала робити одну дурницю за іншою.
Закинула степ-аеробіку і курси англійської мови на користь випічки малинових кексів і чищення килимів. Дзвонила йому на роботу і цікавилася продажем сегментних кульових кранів серії Flow-Tek S-19. Шила клаптеві покривала, збирала на роботу «контейнери» і простирадла з двох сторін.
Вирізала фетрових зайців і закривала лечо. Освоїла декупаж і соління скумбрії. Схудла, засмикана, намагаючись стати ідеальною господинею, загнала себе в стан жертви.
Той день пам’ятаю, як зараз. Настала перша субота листопада, на кухні з самого ранку горіло світло. Він пив молоко і з роздратуванням спостерігав, як я нарізаю сир, холодну телятину і помідори. Тричі повторив, що буде тільки молоко і ніяких сендвічів. Я бідкалася і мила обробну дошку. Нарешті не витримав:
– Послухай, мені не потрібно служити, подавати обіди з п’яти страв, стерилізувати чашки і унітаз. Ми не раби один одному, і я не все твоє життя, а всього лише частина.
Завдяки щасливому випадку ми зустрілися, закохалися і знайшли спільний знаменник. Місце, в якому добре вдвох. Все інше – це особисте. Так що не намагайся в мене врости і не став мої інтереси за основу. Не потрібно бути кращою або гіршою, просто залишайся собою. Тією, яку полюбив. Легкою, повною запалу і драйву. А ти зараз розчиняєшся в мені і йдеш в тінь.
Він жбурнув склянку в раковину і пішов в спортзал. Я залишилася посеред засміченої кухні, намагаючись перетравити сказане. Проковтнула сльози, викинула листкове тісто, залишила в спокої каструлі і запхнула в валізи декоративні подушки. Вмилася, зателефонувала вчительці англійської та відкрила файл з незакінченою розповіддю.
Відтоді я не господиня, не майстриня і не менеджер з продажу кульових кранів. Не служу, не намагаюся догодити і нічого не доводжу.
Відтоді я – просто я.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!