Філософська казка про образу: найкраще пояснення для дітей

Можна прирівняти образу до маленької тваринки, вона нікому нічого не робить поганого до тих пір, поки люди не намагаються її одомашнити. Образі найкраще жити в неволі. Краще не намагатися заволодіти нею, адже тоді це спритне звірятко може потрапити в тіло людини й принести багато проблем.

В душі людини йому страшно, тому воно починає кричати людині: «Відпусти мене, будь ласка, прошу, я хочу на волю, мені тут страшно!». І дійсно, найкращим виходом в цій ситуації є те, коли людина просто відпускає звіря. Також й трапляються випадки, коли про нього дбають, не хочуть відпускати, носяться з ним всюди, однак Образі все одно так не подобається, йому не затишно проживати життя разом з людиною. 

Образа починає шукати вихід, однак самостійно не може його знайти, надто темно, та й і людина не здається — не хоче відпускати звірка.

Згодом йому їсти захочеться, пити, то й харчується тим, що знайде. Тоді людина слабшає, починає хворіти, адже всі сили ідуть на те, щоб прогодувати Образу. А звірятко теж живе, росте, починає показувати свій характер. В Людини тоді практично не стає місця на інші почуття, думки — все займає образа.

І сама ж людина мучиться, й звірка мучить, але не відпускає. А для щастя тільки це і потрібно.

Мораль: Образа — це стан душі. По суті, ми самі приймаємо рішення бути скривдженими. Тому перед тим, як тримати на когось образу, варто добре подумати: чи хочемо ми завжди жаліти себе і бути жертвою? Відпустіть образу і одразу станете сильнішими.  Не дарма в народі кажуть: «На скривджених воду возять». 

Ось так легко можна пояснити дітлахам, що таке образа, і чому не варто тримати її у своїй душі.

Вам сподобалася казка?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: