Зараз у мене троє дітей. Старшому, Артему виповнилося 5 років, Маринці – 3, а Олексій народився пів року тому. Бути мамою трьох дітей досить важко, про догляд за собою я вже давно забула.
Ми з чоловіком познайомилися коли мені виповнилося 30 років, всі мої подруги вже давно вийшли заміж, а я жила тільки роботою. Олександр – високий, харизматичний, колишній баскетболіст. Я взагалі не думала, що він зверне на мене увагу. Ми почали зустрічатися, а вже через місяць він познайомив мене з мамою, я одразу подумала, значить, все серйозно. Аби кого до мами ж не поведуть.
Зі свекрухою у мене неймовірні відносини. Вона мене полюбила, якщо ж ми сперечаємося з Олександром, вона завжди на моїй стороні. Після весілля моя свекруха, Наталя Петрівна, зізналася мені, що це вона підштовхнула сина до одруження. Як тільки вона мене побачила, то одразу заявила своєму синові: «Дівчина щира та хороша, тебе любить. Давай одружуйся, не тягни».
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Згодом у нас народився Артем. Відтоді я пішла в декрет. Старші не відвідують садочок, адже я сиджу вдома. Ми відвідуємо різні розвивальні заняття. Артем на танці ходить і на малювання. Діти мають друзів, спілкування їм точно вистачає. Я чудова мама.
Але зараз є одна проблема – після народження третьої дитини я дуже поправилася. Коли ми з Олександром познайомилися, я важила 49 кілограмів, відвідувала спортзал 2 рази в тиждень. А зараз часу на себе зовсім немає. Намагалася вдома займатися, але то діти заважають, то готувати їсти потрібно, то відчуваю себе погано. Ось зараз важу вже під 80.
Спочатку чоловік називав мене ведмежам. Навіть говорив, що мені йде повнота. А зараз вже зовсім не жартує. Йому відверто це почало не подобатися.
Минулого тижня ми сіли обідати, я поклала собі в тарілку три котлети. Мій чоловік сказав, що мені пора худнути і забрав дві, залишивши мені всього одну котлетку.
А потім ще й додав: «Ти виглядаєш недоглянутою, якщо ж мені сподобається інша жінка, нарікай тільки на себе. Я одружився з красивою та стрункою жінкою, від якої нічого не залишилося».
Мені було дуже не приємно почути таке від чоловіка. Я звичайно була рада сходити в салон, зробити масаж, манікюр та педикюр. У косметолога вже не була 5 років. А де гроші взяти на все це?
Чоловік добре заробляє. Але у нас троє дітей, який потрібно нагодувати та одягнути. За квартиру потрібно платити. Олександру потрібен пристойний одяг, він керівник як-не-як. Допомагаємо свекрусі. На мене нічого не залишається.
Після своїх 49 кілограмів, я не можу підібрати собі одяг. Як тільки приходжу у салон, приміряю сукню – почуваю себе слоном. Я не вірю, що зможу схуднути. У мене залишається тільки надія на свекруху. Вона мене любить та підтримає. А чоловік, я сподіваюся, не залишить нас.
Що б ви порадили головній героїні?
Не треба, сину, до нас більше приїжджати
Прокинулася вночі, почула голоси на кухні. Дивлюся, а там чоловік з моєю подругою. Стою біля дверей, дивлюся у щілину, а вони так захопилися одне одним, що навіть мене не помічають
“Ти не любиш мене! Просто народи мені сина!”, – на повторі слова Івана з того жахливого дня
– Ти маєш викупити мою половину за 20 тисяч доларів. Інакше я продам будинок чужим людям! – брат вразив мене пропозицією
– Ти що рідну сестру в чужій країні покинеш? – Марія приїхала до нас в Німеччину і намагається зіпсувати моє життя
Сьoгoдні, нapeшті, зaкінчилися мoї п’ятнaдцять poків життя з тoбoю… І скажу тобі, любий чоловіче, то було гірше, ніж мотати термін…
Приїхав на виписку, а дружини немає, вона покинула двійню і втекла. А через роки пролунав дзвінок у двері. Це трапилося ще 30 років тому. Здається, що життя налагодилося, але в один момент з’явилася вона…
– Ти розважалась в Італії, доки я тут судно бабусі носила. Що тепер хочеш? – Мама приїхала і погрожує судом. Та нічого в неї не вийде
Я ледве виділила з пенсії 3000 гривень. Все ж онукові 10 років. Та щойно прийшла до невістки – вирішила забрати гроші
