Зараз у мене троє дітей. Старшому, Артему виповнилося 5 років, Маринці – 3, а Олексій народився пів року тому. Бути мамою трьох дітей досить важко, про догляд за собою я вже давно забула.
Ми з чоловіком познайомилися коли мені виповнилося 30 років, всі мої подруги вже давно вийшли заміж, а я жила тільки роботою. Олександр – високий, харизматичний, колишній баскетболіст. Я взагалі не думала, що він зверне на мене увагу. Ми почали зустрічатися, а вже через місяць він познайомив мене з мамою, я одразу подумала, значить, все серйозно. Аби кого до мами ж не поведуть.
Зі свекрухою у мене неймовірні відносини. Вона мене полюбила, якщо ж ми сперечаємося з Олександром, вона завжди на моїй стороні. Після весілля моя свекруха, Наталя Петрівна, зізналася мені, що це вона підштовхнула сина до одруження. Як тільки вона мене побачила, то одразу заявила своєму синові: «Дівчина щира та хороша, тебе любить. Давай одружуйся, не тягни».
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Згодом у нас народився Артем. Відтоді я пішла в декрет. Старші не відвідують садочок, адже я сиджу вдома. Ми відвідуємо різні розвивальні заняття. Артем на танці ходить і на малювання. Діти мають друзів, спілкування їм точно вистачає. Я чудова мама.
Але зараз є одна проблема – після народження третьої дитини я дуже поправилася. Коли ми з Олександром познайомилися, я важила 49 кілограмів, відвідувала спортзал 2 рази в тиждень. А зараз часу на себе зовсім немає. Намагалася вдома займатися, але то діти заважають, то готувати їсти потрібно, то відчуваю себе погано. Ось зараз важу вже під 80.
Спочатку чоловік називав мене ведмежам. Навіть говорив, що мені йде повнота. А зараз вже зовсім не жартує. Йому відверто це почало не подобатися.
Минулого тижня ми сіли обідати, я поклала собі в тарілку три котлети. Мій чоловік сказав, що мені пора худнути і забрав дві, залишивши мені всього одну котлетку.
А потім ще й додав: «Ти виглядаєш недоглянутою, якщо ж мені сподобається інша жінка, нарікай тільки на себе. Я одружився з красивою та стрункою жінкою, від якої нічого не залишилося».
Мені було дуже не приємно почути таке від чоловіка. Я звичайно була рада сходити в салон, зробити масаж, манікюр та педикюр. У косметолога вже не була 5 років. А де гроші взяти на все це?
Чоловік добре заробляє. Але у нас троє дітей, який потрібно нагодувати та одягнути. За квартиру потрібно платити. Олександру потрібен пристойний одяг, він керівник як-не-як. Допомагаємо свекрусі. На мене нічого не залишається.
Після своїх 49 кілограмів, я не можу підібрати собі одяг. Як тільки приходжу у салон, приміряю сукню – почуваю себе слоном. Я не вірю, що зможу схуднути. У мене залишається тільки надія на свекруху. Вона мене любить та підтримає. А чоловік, я сподіваюся, не залишить нас.
Що б ви порадили головній героїні?
Я коли побачив свій дім – сльози в очах заблищали. От тобі й вдячність за моє добро. Чотири роки служив, а навіть жити тепер ніде
– Я тобі що худоба? Чи кіт, в котрого можна найголовніше забрати? – Моя дружина геть розум втратила, таке вимагає. Ну який чоловік би погодився
– Мамо, їдь назад з цим “щастям”! В мене чоловік – солідна людина, нащо нам такий сором! – Десять років я маму не бачила. І ще стільки ж не хочу
Розірвав заручини з Іриною за місяць до весілля. Адже побачив, як майбутня дружина “любить” мою маму, що аж ладна її здати в будинок літніх людей і ніколи не бачити!
Я приїхала до свекрухи й побачила дітей з зібраними сумками. Спочатку не зрозуміла, що сталося. А тоді малі все розповіли
– Галю, потрібно продавати одну з квартир. Мамі потрібне лікування – кажу сестрі.
– Та ти маєш стрибати від щастя, що тебе таку страшну взагалі хтось взяв! – Коли я побачила Вадима з валізою в себе на порозі – не повірила. Як можна так чоловіка не поважати
10 років відкладав гроші, аби придбати власне житло. Але мама вирішила, що в тій квартирі житиме брат з жінкою, а я обійдуся!
– Дитина зачата в гріху! А він хоч якісь гроші має? За що жити будете? – так теща почала знайомство зі мною
