Якщо ви втомилися від одноманітних картопляних страв, то пропонуємо вам хорошу альтернативу. Вона може бути непоганою закускою, перекусом чи навіть гарніром. Її із задоволенням куштують як діти, так і дорослі. До того ж процес приготування дуже простий та й не потребує великих витрат коштів і часу.
Тож, якщо вас уже зацікавили ці картопляні язички, то занотовуйте рецепт.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Інгредієнти:
картопля, 4 шт.;
сіль, перець, кріп та часник до смаку.
Приготування:
Найкраще вибирати великі картоплини, щоб їх легше було нарізати. Також ви можете поекспериментувати зі спеціями, адже тут все буде доречним.
Отож, чистимо картоплю і ріжемо її пластинами. Опісля рекомендуємо просушити її паперовими серветками, щоб видалити зайву вологу.
Деко застилаємо пергаментом і посипаємо його сіллю. Краще використовувати морську, але великої різниці немає.
Тепер накладаємо товстим шаром картоплю, солимо і посипаємо ароматними травами та спеціями зверху, додаємо трохи часнику з кропом та сумі перців. Ви можете посипати картоплю тими спеціями, які вам більше до смаку.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Запікаємо картоплю в духовці, попередньо розігрітій до 200 градусів близько 15 хвилин. Далі перевертаємо кружечки та запікаємо все ще 10 хвилин до повної готовності.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Подаю такі картопляні язички з різними соусами. можна їх також притерти сиром, який розтане і додасть страві смаку.
Щодо соусів, то непоганим доповненням стане майонез з дрібно рубаним кропом, часником та перцем. Непогано виходить, якщо до цього ж соусу ще додати маринований огірочок.
Ще один варіант соусу: майонез з гірчицею. На відміну від попереднього, це доповнення додасть картопляним язичкам пікантного смаку.
Рекомендуємо спробувати. Ви точно не пошкодуєте!
А які страви з картоплі готуєте ви?
– Син сказав, що в санаторій мене везе! Та вже третій місяць додому не забирає! – Коли я нарешті знайшла дядька – його було не впізнати
– Луганск – не Украина! Там нам будет лучше! – кричав друг в 2014 році. Уявіть собі моє лице, коли я зустріла його в Тернополі через 8 років…
– Як ти не покинеш дружину й дітей, мене більше не побачиш! Я хочу мати законний статус! – Кохана шантажує мене, а дружина й не підозрює
Гортала Фейсбук, як раптом бачу фото, де син одягає обручку своїй Жені. Мені очі на лоба полізли!
Я прожила рік з всиновленою дитиною та вирішила повернути її у сиротинець. Адже зрозуміла, що точно не буду щасливою матусею та не порадую чудове дитинство Іванкові
Переїхали з Харкова до свекрухи у Франківськ. Думала тут на нас чекає краще життя, але вже за тиждень хотілося тікати!
– Сину, я не хочу, щоб ти розлучився через мене! Відправ мене в будинок для літніх людей!
Коли син прийшов і сказав, що його переслідує стороння жінка, я відразу збагнула, хто це
Я вперше стала мамою в 53 роки. Та то ще квіточки – я уявлення не маю, хто батько цієї дитини
