Мені нещодавно виповнилося 47 років і я самостійно виховую доньку. Їй 18 років й зараз вона навчається на другому курсі в університеті. Раніше багато часу ми проводили вдвох, а зараз вони виросла й мені дуже самотньо.
Одного дня мені донька розповіла про те, що у неї серйозні стосунки і вона дуже кохає цього хлопця. Я була щаслива за неї і попросила, щоб вона мене познайомила зі своїм обранцем. Ігор – красивий молодий юнак, достатньо освідчений й мені одразу сподобався. Я сказала доньці, що вона зробила правильний вибір.
Так моя донька вранці була на навчанні, а вечори проводила з коханим, мені було дуже сумно і я теж вирішила взятися за своє особисте життя. Хоча мені вже практично майже сорок, але це ще далеко не старість. До того ж я маю значно молодший вигляд.
Стала чепуритися, частіше виходити з подругами в кафе і клуби. Однак всі чоловіки хотіли лише мене затягти в ліжко, а от про серйозні стосунки ніхто і не говорив, мені тоді не були потрібні відносини на один день. Одного вечора донька прийшла додому вся в сльозах й сказала, що посварилася з Ігорем. Я не стала розпитувати, адже бачила, що їй дуже боляче.
Через кілька днів Ігор прийшов до нас додому сам, бо донька трубку не брала. В цей вечір донька пішла в кіно з подругами, тож й запропонувала хлопцю зачекати на неї. Ми сиділи, пили чай, згодом вона зателефонувала і сказала, що залишиться ночувати в подруги. Не знаю як, але ми почали цілуватися, і все закінчилося в спальні. Вранці парубок дуже бентежився, нічого не сказав, пішов.
Так він ще приходив до мене декілька разів, наш роман тривав близько місяця. Потім донька сказала, що все-таки кохає Ігоря і хоче з ним помиритися. Так і сталося, й вони знову почали зустрічатися. Було б все добре, якби в мене не погіршилося самопочуття. В лікарні мені повідомили те, чого я дуже боялася – я вагітна. Останні 7 років, окрім Ігоря, у мене не було інших чоловіків, тому догадуватися, хто батько, не прийшлося.
Я сказала доньці, що у мене нещодавно був роман з чоловіком, але ми з ним розсталися. А ще через тиждень я повідомила про вагітність. Донька була шокована, а Ігор розумів, що це він батько. Ігор ще до цього зробив доньці пропозицію й вони вже готуються до весілля. Зараз у мене є один страх – що дитина буде схожа на батька й тоді я вже нічого не зможу приховати.
Нещодавно Ігор взагалі заявив, що може покинути мою доньку, якщо я погоджуся вийти за нього. Мене така пропозиція ошелешила, я собі не можу пробачити свій вчинок, а тут ще й таке зробити. Донька тоді просто викреслить мене з життя. Не знаю, що мені робити далі.
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!