Я знав, що дружина мені зраджує. Єдине, що залишалося для мене загадкою – від кого у неї дитина. Бо власного малюка я бажав виховувати самотужки. Кохана присягалася, що малюк від мене, але її словам вірити я більше не міг.
Ми довго не спілкувалися. Я переїхав від неї. Аж доки вона не зателефонувала і не повідомила, що їй дуже погано. Довелося відкласти всі справи і поїхати до неї. Через нерви у неї схопило живіт. Чекати приїзду «швидкої» я не став. Сам повіз колишню до лікарні. До того ж не до міської, а до приватного центру репродуктивної медицини. Він у нас широкого профілю, зі стаціонаром, таких по країні лише три.
Лікарі діагностували загрозу викидня, ми встигли вчасно та небезпека минула. І, як би соромно це не звучало, доки жінці надавали першу допомогу, я говорив з головним лікарем. Хотів дізнатися, чи можна зробити аналіз на підтвердження батьківства в їхній клініці, ще до народження дитини? Можете сміливо мене засуджувати, але я все одно зробив би так само у будь-якому випадку. Хочу знати, чи не мій це малюк раптом.
Мені сказали, що така послуга тут є, але заплатити за неї доведеться недешево. Та й результати зможу отримати тільки через три тижні у кращому випадку. Довелося розщедритися. Того ж дня було взято пробу генетичного матеріалу, а дружину залишили на збереження при стаціонарі ще на тиждень. Опісля я забрав її до себе. А там і результати прийшли. Я батько цієї дитини на 99,99%.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Що в клініці, що вдома, жінка плакала, благала, не кидати її і не забирати в неї дитину. Мовила, що дуже шкодує, через те, що завдала мені стільки болю, що я найкращий і так далі. Просила дати їй останній шанс, що любить вона тільки мене і ніяк інакше. Я сказав, що потім про все поговоримо, і куди вже я від неї подінусь тепер. Загалом, вирішили ми відновити сім’ю, але все так залишати теж не хотілося.
Я підстеріг цього самого коханця, представився йому, сказав, що я чоловік такої-то жінки, після чого тицьнув йому в обличчя папір з результатами аналізів ДНК. Сказав, що моя дружина вагітна моєю дитиною і що в мою сім’ю він більше не має права лізти. Також я його попередив: якщо він наблизиться до моєї дружини чи спробує їй зателефонувати, то я знайду сотню способів, щоб зіпсувати йому життя.
Розмовляв я досить інтелігентно, культурно, не лаючись, не кричачи, але досить жорстко і зрозуміло. У відповідь він почав нести якусь нісенітницю, назвав мене «підкаблучником», сказав, що розуміє мене чудово, щось ще бурмотів, але я його не став слухати. Ну і наостанок мене чекала мирна бесіда зі своєю «благовірною».
Відносини у нас стали налагоджуватися потихеньку. Тепер я знав, що не кину її і готовий усе пробачити, аби тільки моїй дитині жилося добре. Словом, я, здається, і справді її люблю досі. Вона мене зрозуміла, попросила вибачення, пообіцяла, що я не пожалію про свій вчинок. Я також перепросив. Ми нарешті знайшли спільну мову.
Було цікаво, ким я залишився для неї після всього цього. Вона сказала, що не більше, ніж рідна людинка. Їй зі мною добре та спокійно. А тоді їй просто захотілося новизни та різноманіття. Однак вона ніколи не шукала мені заміни й аж ніяк не хотіла принизити. А після зради їй взагалі хотілося загладити свою провину. Що ж, я вдячний їй за відвертість. Може, і справді побут дещо зіпсував наші взаємини.
Важко, звичайно, це зрозуміти, дуже важко. Коли я розповів, що бачився з її коханцем, то дружина дуже злякалася. Довелося її заспокоїти. Мовляв, ми просто поговорили.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Знаю, що ви не зрозумієте мою позицію. Напевне, на моєму місці ви взагалі начхали б на таку дружину або зайнялися б вихованням дитини самотужки. Я думав над цим, але було б несправедливо позбавляти малюка материнської ласки. Можливо, я схибив і скоро пошкодую про свій вчинок, однак це був мій вибір. А як усе складеться далі, покаже тільки час.
Чи правильний вибір зробив чоловік?
Як вчинили б на його місці?
– Син сказав, що в санаторій мене везе! Та вже третій місяць додому не забирає! – Коли я нарешті знайшла дядька – його було не впізнати
Щойно я отримала виплату через загибель чоловіка, мені подзвонила мама. Сказала, що знає, що я маю робити з грішми
Раптом пазлик у моїй голові нарешті склався. От чому Славік так мене переконував поїхати на заробітки…
Гортала Фейсбук, як раптом бачу фото, де син одягає обручку своїй Жені. Мені очі на лоба полізли!
– Як ти не покинеш дружину й дітей, мене більше не побачиш! Я хочу мати законний статус! – Кохана шантажує мене, а дружина й не підозрює
Мама навіть не спитала, прийняла в себе родичів переселенців. Вони так їй голову задурили, що вже мене знати не хоче
Через 10 років вирішила провідати стареньких батьків. Однак, на порозі мене зустріла незнайома жінка
Відбила чоловіка в його коханки! Як?! Стала для неї найкращою подругою…
Я й не знала, що чоловік заповіт на доньку написав. Певно, не думав, що вона мене вижене. Але так помилився
