Пончики люблять скрізь.
Їх готують на всіх континентах. А все тому, що для приготування не потрібно багато продуктів і великих навичок.
Досить вибрати свій рецепт або спробувати різні варіанти. Всього година вашого часу, і на обідньому столі з’являться красиві та смачні, ситні й ніжні пончики, які сподобаються цінителям випічки та солодощів.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Історія цього продукту сягає ще далекого минулого. Щось на зразок пончиків готували ще в Стародавньому Римі. Тільки назва у тих пампушок була зовсім іншою – глобули. Але вони теж були круглі, смажилися в жирі та покривалися медом або маком.
Рецепт ідеальних пончиків
Інгредієнти:
- кефір – 250 мл;
- олія – 3 ст. л.;
- куряче яйце – 1 штука;
- цукор – 5 ст. л.;
- борошно – 3 склянки;
- сода – 0,5 ч. л.;
- сіль (дрібка).
- цукрова пудра – 2 ст. л.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Покрокове приготування:
- Змішайте кефір з яйцем і цукром, посоліть.
- Додайте соду, 3 ст. л. олії, борошно та замісіть тісто.
- Поділіть його на 3 частини, кожну розкачайте (товщина – 1 см).
- Видавити склянкою з тіста кружечки, посередині зробити дірочку.
- Смажити на попередньо розігрітій сковороді до появи золотої скоринки, олії має бути багато (приблизно 1 см).
Можете посипати цукровою пудрою або полити глазурованим кремом.
Смачного!
Ви любите пончики?
Я зазирнув в сумку дружини і очманів! От так сюрприз мені кохана підготувала, нічого не скажеш
– Луганск – не Украина! Там нам будет лучше! – кричав друг в 2014 році. Уявіть собі моє лице, коли я зустріла його в Тернополі через 8 років…
– Як ти не покинеш дружину й дітей, мене більше не побачиш! Я хочу мати законний статус! – Кохана шантажує мене, а дружина й не підозрює
– Зрадив тоді – зрадить і зараз! – запевняла подруга. Роки уявляла зустріч зі Степаном. Хотіла усім ризикнути заради нього
Гортала Фейсбук, як раптом бачу фото, де син одягає обручку своїй Жені. Мені очі на лоба полізли!
Я прожила рік з всиновленою дитиною та вирішила повернути її у сиротинець. Адже зрозуміла, що точно не буду щасливою матусею та не порадую чудове дитинство Іванкові
Переїхали з Харкова до свекрухи у Франківськ. Думала тут на нас чекає краще життя, але вже за тиждень хотілося тікати!
Я вперше стала мамою в 53 роки. Та то ще квіточки – я уявлення не маю, хто батько цієї дитини
Я виховувала дітей чоловіка як рідних, а на випускний старшого сина раптом з’явилася його біологічна мати. Затамувавши подих, я чекала на реакцію сина
