Ми з Богданом 3 роки у шлюбі. Обоє працюємо на відповідальній роботі. Богдан працює на залізниці, іноді виходить в нічну зміну. Я швачка в ательє, теж пильна робота. Богдан повертається з нічної зміни аж під ранок, я також затримуюсь на роботі. Якраз після такої ночі нас розбудив телефонний дзвінок. Телефонувала свекруха Лілія Анатоліївна, кликала на шашлики. Мене це неабияк здивувало, зазвичай вона використовувала нас як робочу силу. Так було тоді, коли чоловік ставив огорожу, а я картоплю сапала. Під час розмови Лілія Анатоліївна була дуже лагідна, казала, що м’яса достатньо намаринувала. Богдан пояснив, що дуже втомився на роботі і хоче відпочити, а свекруха переконала – найкращий відпочинок на природі.
Я собі вже уявляла цю картину: свекор смажить м’ясо на мангалі, а ми зі свекрухою накриваємо стіл. До всього, Лілія Анатоліївна обмовилась, що має приїхати її дочка Зоряна.
– То вже разом сядемо за стіл.
Але, коли ми приїхали, на дачі нас чекало багато роботи:
– Он, трава не кошена, – скомандувала свекруха.
– І картоплі вкопайте, щоб була до шашлику.
Цілий день я займалась прибиранням, а мій чоловік наводив порядок на подвір’ї. А очікуваного барбекю все не було. Коли врешті Богдан нагадав про ціль нашого приїзду і сказав, що він голодний, свекруха тільки принесла овочі з городу і показово кинула на стіл:
– Роби салат!
– Мамо, ви ж обіцяли шашлик.
– Шашлик буде увечері.
Тільки під вечір приїхала Зоряна і тут я вловила всю хитрість. Цілий день ми крутились, мов ті оси, на подвір’ї, а зовиця приїхала на все готове? Свекор приніс засмажене м’ясо, та там було всього кілька шматочків, решта – сосиски.
Дотепер мені стоїть у горлі ця вечеря. Чи ж не можна було нормально сказати, що є в селі робота? Ми б охоче приїхали і допомогли. А так свекруха своєю хитрою вигадкою тільки перепсувала нам стосунки.
Вибачте. Даних поки немає.