Моя свекруха – це справжній Гітлер у спідниці, чесне слово. От їй взагалі неможливо догодити. І пані Марія завжди каже, що існують дві думки “її та неправильна”.
Ще коли я вийшла заміж за Мирона, то могла стерпіти її причіпки. Тим паче, ми бачилися тільки раз на тиждень, коли у гості після церкви приходили.
Однак, коли я народила донечку Златку, то свекруха щодня приходила до нас у гості. Звісно, без попередження.
– Ой, матіночки, це що за свинарник ти тут влаштувала? Речі розкидані, безлад у квартирі!
– Бо я весь час з дитиною. Зараз Златка засне і я все поприбираю.
– Знаєш, дорогенька, чоловік хоче приходити у чисту квартиру. І що за лахи ти на себе начепила?
Свекруха майстерно роздавала поради, але ніяк допомагати не хотіла. Хіба могла вийти з онучкою на прогулянку біля будинку, я за той час прибирала у квартирі.
Мені здавалося, що у свекрухи свої “методи” виховання онучки. Купати дитину треба у відварі з трав, не можна її довго на руках заколисувати, навіть повісила над ліжечком зубчик часнику, аби злих духів відлякувати. Ну це вже якісь середньовічні забобони, ніяка нормальна бабуся такими дурницями не буде займатися.
Зараз Златці вже рік та 6 місяців. Вона нормально ходить за ручку, говорить “мама” і “тато”, любить коштувати різні фрукти та овочі. Однак, пані Марія вважає, що наша дитина якось відстає у розвитку:
– А ви її лікарям показували? Ну в такому віці вона має нормально говорити.
– Як нормально? Скоромовки та пісні співати? Чи теорему Піфагора вам розповідати? Може, її одразу до школи віддати, а не в садочок.
– Знаєш, нормальна мати буде слідкувати за дитиною та її розвитком. А ти її тільки навчила казати “мама” і все. Ну і грудне вигодовування закінчила так рано.
У мене зникло молоко через певні проблем зі здоров’ям, тому почала годувати Злату з пляшечки. І я нічого поганого в цьому не бачила. А свекруха такий кіпіш підняла через молоко, наче то кінець світу!
І нещодавно було велике свято, Миколая. Ми з чоловіком купили донечці багато книжечок, дощечку для малювання, теплий одяг на зиму та ще санки. Звісно, таке добро коштує чимало, але для Злати ми нічого не пожаліли. Тим паче, це таке велике свято!
Моя мама передала ще повний пакунок солодощів та гроші, аби ми купили іграшки для донечки. І дала не багато не мало – аж 5 тисяч гривень.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Вчора ввечері до нас прийшла свекруха. Принесла тільки сітку з ківі та мандаринами, дала 500 гривень на подарунок.
– Ой, а що то за дрантя? – прискіпливо питає свекруха про одяг.
– Не дрантя, а гарний комбінезончик на зиму. І ще така шапочка.
– Ну не знаю. Я б таке навіть на ганчірки не пустила, хіба як килимок під двері постелила. Дешеве, видно, якась китайська синтетика.
Мене так роздратувала поведінка свекрухи, прийшла та командує у квартирі.
– Ви б краще мали совість.
– Та бо ти дитині нічого нормального не купуєш.
– А ви що своєму синові дали? Забули за наше весілля та квартиру?
Так сталося, що моя свекруха не тільки страшна критикантка, але й скупа жінка. Весілля у нас не було, хіба розписка, запросили 30 людей у ресторан і тихо посиділи. Потім чоловік взагалі їхав на заробітки, щоб назбирати гроші нам на житло. Добре, що мої батьки допомогли нам зробити ремонт.
Свекруха нам ні разу не допомогла у таку скрутну хвилину. Під час вагітності навіть не хотіла зі мною ходити на огляд. На виписку подарувала для Злати пачку цукерок та пляшку шампанського. І це для першої онучки в родині!
Я закривала очі на її скупість. Однак, дати вже 500 гривень на Миколая, а потім дорікати мені за подарунки – це вже верх маразму.
– Вам щось не подобається? Тоді розвертайтеся та йдіть додому і там командуйте.
– Як ти взагалі смієш до мене так говорити?
– Нормально. Ні каплі не соромно, повірте. Так що можете забрати свої гроші та провалюйте геть.
Свекруха дуже образилася та пішла геть. Звісно, чоловікові вона розповіла іншу історію – як я накинулася на неї з кулаками, облаяла, спустила зі сходів, вона бідолашна, ледь ногу не зламала. Ну така фантазерка, чесне слово!
На щастя, мій чоловік чудово знає про характер своєї матусі і не повірив у ці казочки.
Я маю надію, що свекруха колись змінить свій паскудний характер. Бо таку бабусю до своєї дитини я на кілометр не підпущу.
– У нас малі діти, ви не можете нас вигнати! – Я зробила добро, а зараз розплачуюсь за це. Не повторюйте моїх помилок
Надя помітила свого чоловіка. Він ніс красивий букет до лікарні. Однак, оминув її стороною та підійшов до незнайомої жінки.
Діти зворушили до сліз своїм сюрпризом, коли я приїхала із заробітків. У сина – золоті руки, а у невістки – серце
Майже 30 років я провела на чужині – працювала важко, аби синові купити квартиру та машину, підняти онучку на ноги. Та, як виявилося, вони мене жорстоко підставили з житлом
– Вітаю молодят та гостей. Мене ніхто не запрошував, але я не могла не прийти, щоб не сказати це! – почала промову Софія
– Якби не ваша Україна, я б ніколи до Польщі не поїхала! – Я записалась до Лєни на манікюр, бо вона українка, та так пошкодувала
Довго я не могла оговтатися від втрати чоловіка, та тоді прийшла свекруха й ошелешила мене. Такого від неї я не чекала
Втекла з Харкова до рідної хати на Рівненщину. Хто ж знав, що хлібом-сіллю мене ніхто й не збирався зустрічати
– Я ж ще не стара і цілком здорова! – Коли я розповів мамі про свій план, вона страшенно образилась і тепер не хоче зі мною говорити
