Вирішила зробити мамі сюрприз. Взяла її улюбленої їжі. Дзвоню в домофон. Ніхто не відповідає. Дивно

Мама народила мене, коли їй було всього 17 років. У 18 батько покликав її заміж, проте довго разом вони не прожили. Згодом, вона вийшла заміж вдруге, але й з тим чоловіком шлюб протривав всього 2 роки. Мама моя завжди була шикарною жінкою й чоловіків собі відповідних обирала. Всі її залицяльники були заможними, красивими та статусними людьми. 

Зараз мені вже 20, а мамі – 37, проте ви ніколи б не вгадали її вік. Вона шикарно виглядає, адже регулярно відвідує салони краси, харчується лише у ресторанах та купує вишуканий, дорогий одяг у модних бутиках. Наразі вона власниця двох салонів краси (їй їх подарували залицяльники) та кав’ярні, яку вона подарувала мені на 18-річчя. Ми завжди були з нею наче подружки, літали разом на відпочинок за кордон та просто гуляли містом. А потім все змінилося.

Коли мені виповнилося 18 років, я зустріла Сергія. На той момент йому було 25, проте така різниця у віці ніяк не впливала на наше спілкування. Нам було цікаво разом, він часто забирав мене з університету й ми проводили з ним майже увесь свій вільний час. До речі, я тоді вчитала на факультеті медіакомунікацій, а він вже був заступником гендиректора в медіахолдингу. Сергій часто приводив мене до себе на роботу та розповідав як там усе працює. Це був чудовий досвід.

Уже за пів року, Сергій почав наполягати на тому, аби я познайомила його зі своєю родиною. Робити цього я не хотіла, тому що знала свою матір. Вона ж наче акула! Проковтне його й навіть не помітить… Проте Сергій наполягав, оскільки хотів жити разом зі мною. Я намагалася відтягнути цей момент якомога далі й так минуло ще пів року. 

І тут, Сергій зробив мені пропозицію. Ховати маму більше не було сенсу. Я подзвонила їй, про все розповіла й вона почала готуватися до знайомства: пішла у салон, купила нову сукню, замовила купу шикарної та смачної їжі… Складалося таке враження, ніби це вона мене зі своїм залицяльником знайомити буде. 

Пошепки

Сергій тоді приїхав надзвичайно красиво: блакитна сорочка, світлі джинси, білі кеди та два величезних букети квітів у руках. Ми багато розмовляли, сміялися, а мама майже увесь вечір мовчала. Це мене дуже здивувало, адже я очікувала, що вона буде атакувати Сергія своїми гострими запитаннями та сарказмом. Так минув вечір, Сергій пішов на кухню різати торт, а мама носила тарілки. Я ж залишилася у вітальні відпочивати. Минуло 10 хвилин, а голоси на кухні затихли і я вирішила перевірити, що там коїться. Я зайшла на кухню й мені здалося, що мамина рука лежала на плечі у Сергія, проте коли я кліпнула, то побачила, що вони стоять занадто далеко. Тоді я списала все на те, що просто перебрала з алкоголем. 

Після весілля я переїхала до Сергія.З мамою ми спілкувалися рідко, адже вона тоді намагалася влаштувати своє особисте життя і їй було не до мене. Я ж ходила на практику на радіо, а ще працювала редактором в одному журналі. Через 3 місяці мама повідомила про те, що з її новим кавалером нічого не вийшло. Це її дуже засмутило, але вона продовжила жити своїм життям. 

Студія радіо, де я проходила практику була поряд з маминим будинком, тому на обід я вирішила замовити їжу та піти до неї. Коли я подзвонила у домофон, мені ніхто не відповів. Тоді, я вирішила скористатися власним ключем. Коли я зайшла у квартиру, то побачила у коридорі чоловічі туфлі. Дуже знайомі чоловічі туфлі. Це було взуття мого чоловіка! З самого початку, я намагалася думати про позитив, що у маминого нового залицяльника просто такий самий стиль, але все марно…

Ні, я не застала їх у спальні. Коли я прийшла, мама стояла у халаті на кухні, а Сергій сидів поряд із нею. Вони просто подивилися на мене й нічого не сказали. Я не влаштовувала скандалів, просто сказала Сергію, що від завтра він мене більше не побачить, а матері – у неї більше немає дочки. Я миттю побігла додому, зібрала всі речі та переїхала до подруги. Плакала я дуже довго, адже не могла повірити у те, що вчинити так може навіть рідна матір. 

Я перевелась на заочну форму навчання, почала більше працювати, а згодом орендувала собі квартиру. Після закінчення університету мені вдалося влаштуватися у медіахолдинг, не в той, де працював Сергій. А потім, трапилася дуже цікава ситуація. Мене раптово викликали до генерального директора. Я вже навіть переживати почала. Коли я увійшла у кабінет, в кріслі сидів Сергій. Він запропонував мені значне підвищення. З самого початку я хотіла відмовитися, а потім подумала, що це перш за все, вигідна пропозиція, а минула не повинно впливати на моє щастя. Я погодилася, а мій колишній чоловік тепер просто генеральний директор Сергій Геннадійович і нічого більше. А матір – жінка, з якою ми говоримо 2 рази на рік. 

Як би ви вчинили на моєму місці?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Julia
Adblock
detector