Таким і має бути справжній чоловік.
Жінка не повинна перед чоловіком мати поганий вигляд. Жінка не повинна показувати чоловікові, як вона домагається краси. Жінка не повинна бути в поганому настрої перед своїм чоловіком. Жінка повинна народжувати без чоловіка, бо він втратить смак до життя і втече до іншої цариці, яка як травнева троянда ніколи не в’яне і діти у неї з’являються з голови.
Нещодавно в моїй стрічці миготіли запеклі суперечки, що жінка повинна бути перед чоловіком красунею і ховатися з маскою на обличчі.
Я згадала. Коли була на 7 місяці вагітності вдруге, мій живіт був неймовірних розмірів.
Я могла бачити тільки пальці на ногах, настільки мій світ розширився в розмірах. Поголити ноги я просто не могла. І нігті постригти теж. Чоловік без слів взяв ініціативу у свої руки. Голив мені ноги і стриг нігті. А ще робив ванночки для ніг і з любов’ю мив мені п’яти.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Дерево Кохання розрослось. Гілочок любові стало багато. І одна з них – турбота. Друга – ніжність. Мій чоловік і дерево, і гілочки одночасно. У цього дерева немає огиди. Інакше це не любов.
Швидка в той вечір їхала в центр міста годину і двадцять хвилин. Кожна секунда завдавала мені дикий біль. Поворухнути ні рукою, ні ногою, ні головою я не могла. Абсолютний овоч. Мені було дуже страшно і соромно Я дуже хотіла в туалет. Сечовий здавалося зараз розірветься. Під себе? Я тряслася від беззвучних сліз.
– Діма, я в туалет хочу.
Чоловік хотів мене підіймати, як мій мозок проткнув гострий біль. Я кричала не чіпати мене, інакше прямо тут помру.
Жодного піднятися, ні тим більше сісти на унітаз не могло бути й мови. Я розгубилася.
Чоловік немає.
Він рішуче узяв пластмасову миску і почав проштовхувати її між мною і диваном. Від кожного руху я кричала. Він хвилювався. Він хотів бути для мене найкращим помічником.
Ніколи так дбайливо до мене він не ставився, як в той вечір. Знімав шорти, білизну і в очах не було і плями нелюбові. У кожних його рухах були гори ніжності, тепла. Все його єство здавалося хотіло тільки одного – прибрати цей чортовий біль.
А мені було нестерпно соромно. Я молода, квітуча, красива жінка справляла потребу в миску. Руки чоловіка були мокрими. Чомусь в миску мало що потрапило. Чоловік шепотів як мантру тільки два слова:
– Моя мила.
Двох дітей ми народили разом. Я неймовірно гублюся, якщо зустрічаюся віч-на-віч з хамством. А так і не скажеш. Бойова, рішуча. А ось з хамством не знаю, що робити. Чоловік знав і сказав:
– Нізащо не залишу тебе одну в пологовому будинку. Свого сина я візьму на руки, а не лікар. Адже я йому батько, а не лікар.
Він бачив мене від болю нікчемну, знесилену. І не втік, не обімлів, не втратив любові і пристрасті. Він просто розумів. Тут і зараз він учасник таїнства. Тут і зараз народжується наше щастя, наш син. Якого він взяв на руки. І який досі любить бути в батькових руках.
А ви говорите, жінка не повинна бути перед чоловіком з маскою на обличчі. Бо він злякається і піде до іншої. Маски злякається. Чоловік – маски. Любить до першої маски чи що?
Я недавно спіруліну на обличчя нанесла, почула плач дитини, вискочила в кімнату. Син, звичайно, моментально заспокоївся. А квартира вибухнула сміхом: дитячим і дорослим. Мій чоловік, сміючись, сказав абсолютно щиро:
– Дівчинка моя, ну як же я тебе люблю.
Я збентежена прошмигнула назад у ванну. Дивилася на своє зображення в дзеркалі і посміхалася, спіруліна тріскала і я була схожа на космічного прибульця. По-моєму, всі ці маски прикрашають жінок. Вони по-дитячому наївні в цих огірках і глині. Як можна за це розлюбити? За те, що вона робить спробу освіжити колір обличчя, щоб шкіра сяяла. Сяяла для нього. Щоб він ось так сказав:
– Дівчинка моя.
І змусив сяяти не тільки шкіру обличчя, але і серце своєї коханої.
Слава Всевишньому, що жінка може зробити маску, хоче привести себе в порядок. Здорова і жива. Як же можна розлюбити життя? Невже тільки за те, що життя не ідеальне? Але ж в нього є інший головний плюс. Життя не ідеальне, але воно справжнє.
Ви згодні зі словами цієї жінки?
Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. І як тепер додому приїздити та рідним в очі дивитися?
Поки невістка лежала на збереженні Максим привів додому коханку. Я не вірила власним очам, але провчила його, бо по-іншому не могла!
– Кoxaний, дякyю зa пoдapyнoк! – Ти пpo щo? – Мeнi нa кapтy сьoгoднi пpийшлo 5000 гpивeнь. – Дaй сюди тeлeфoн! I взaгaлi зaбyдь пpo цe! Цe, мaбyть шaxpaї
– Ти що рідну сестру в чужій країні покинеш? – Марія приїхала до нас в Німеччину і намагається зіпсувати моє життя
– Ти маєш викупити мою половину за 20 тисяч доларів. Інакше я продам будинок чужим людям! – брат вразив мене пропозицією
Сьoгoдні, нapeшті, зaкінчилися мoї п’ятнaдцять poків життя з тoбoю… І скажу тобі, любий чоловіче, то було гірше, ніж мотати термін…
– Ти мене зовсім не любиш? Як я народжуватиму в 43? – Чоловік змусив мене зберегти вагітність, а тепер я хочу втекти
Коли вчителька читала на батьківських зборах твір про маму, то всі батьки плакали. А я червоніла, немов рак
– Ти розважалась в Італії, доки я тут судно бабусі носила. Що тепер хочеш? – Мама приїхала і погрожує судом. Та нічого в неї не вийде
