У ту проклятущу суботу я вирішила кинути одяг у прання. А в мене звичка – ретельно перевіряти кишені. Бо раз так “випрала” паспорт та гроші. Але у куртці Мирона знайшла чек за готельний номер у Буковелі. Ще й на папірці вказане його ім’я та прізвище, назва готелю, дати бронювання.
Я не розуміла, що відбувається. Адже дати відпочинку співпадали тоді, коли в Мирона було важливе відрядження до столиці. Тим паче, він мені часто жалівся, що на роботі потрібно затримуватися, якісь важливі зустрічі, наради.
А тут такі квитки. Я знайшла номер готелю в Інтернеті та вирішила зателефонувати на рецепцію. До останнього сподівалася, що це якась плутанина.
– Ні, Олексій Коваль дійсно бронював у нас ці дати. Він був разом з… Вікторією.
Я кинула слухавку, згорнулася калачиком на дивані та почала гірко плакати. Найбільше на світі я боялася зради від коханої людини.
Так, у нас не дуже ідеальні стосунки стали останнім часом. Після вагітності я поправилася, вже не виглядаю такою ефектною, стрункою та красивою. Тим паче, весь час забирає догляд за малюком.
Не знала, як взагалі далі жити. Сльози передавили горло, серце ледь з грудей не вистрибувало через нерви, все тіло трусило.
Декілька днів я була сама не своя, наче у тумані. Чоловік пізно приїздив додому, тільки вечеряв та йшов спати.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Але потім вигадала ідеальний план помсти. Відплачу зрадою на зраду. Правда, тільки умовно. Зателефонувала до знайомого Сергія та розповіла йому за зраду. Він одразу почав говорити, аби я написала заяву на розлучення. Однак, йому сподобався мій план, хоча і довго сумнівався.
Ми разом поїхали також у Буковель. Однак, спали в окремих кімнатах. Хоча чоловікові я сказала, що побуду в мами у селі з дитиною. Спали ми з Сергієм взагалі у різних номерах. Та і він майже не виходив ні в басейн, ні в кафе, постійно працював. А я нарешті спокійно відпочила, бо донечку залишила все-таки з мамою в селі.
Ніяких поцілунків чи інтиму між мною та Сергієм не було. Цю виставу ми влаштували, аби просто насолити Мирону і все. Хай він відчує, як це боляче – дізнаватися про зраду.
І наступного дня, коли я повернулася додому, Мирон побачив квитки за готель. Так, я навмисне залишила чек на видному місці.
– Що це таке? Ти мені збрехала? Де ти була
– В готелі. Відпочивала
– Ти мені зраджуєш? Як ти взагалі посміла?! Я тобі дах над головою дав, годую, одягаю!
– А ти думав, що я така дурненька і сама не здогадаюся про коханку? Треба ретельніше квитки ховати або ж взагалі викидати.
На щастя, у мене вже були зібрані речі та я просто викликала таксі, переїхала жити до мами.
До речі, на мій подив, Сергій допоміг знайти гарного адвоката та підтримував у суді. Потім, вже після розлучення, приїздив у гості, привозив нам якісь продукти, запрошував у кафе та на прогулянку.
А через рік зробив мені пропозицію. Виявляється, він давним-давно був закоханий у мене, просто не смів говорити про почуття через Мирона.
Відтоді минуло вже 10 років. Сергій став найкращим батьком для наших діток. Він дуже сильно мене кохає.
У Мирона справи геть кепські. Та молода коханка пішла геть від нього. Він вже зі стількома дівчатами перезустрічався, що на пальцях точно не перерахуєш. За дитину нашу забув, каже, що грошей і так не вистачає на аліменти. Звісно, адже всю зарплату на коханок витрачає.
Але я щаслива, чесно. Буває, що заради справжнього кохання треба пройти пекло. Тоді було боляче і важко. Але зате зараз у мене є чудовий чоловік та міцна родина.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Не треба, сину, до нас більше приїжджати
– Ти обіцяв повернутися з мамою! – плакала донька, а я не знав, як їй розповісти правду
“Ти не любиш мене! Просто народи мені сина!”, – на повторі слова Івана з того жахливого дня
Вперше за 4 роки розлучення чоловік мені зателефонував і зробив дуже сумнівну пропозицію
Приїхав на виписку, а дружини немає, вона покинула двійню і втекла. А через роки пролунав дзвінок у двері. Це трапилося ще 30 років тому. Здається, що життя налагодилося, але в один момент з’явилася вона…
– Ну, показуй. Розкажи мені все деталях, як це було – допитувалась я в дочки про пропозицію.
Якби Роман запросив мене до батьківського дому раніше, то про наші заручини і мови не було б
– Доню, хто це тобі такого букета гарного подарував на випускний? – Довго Ліна свого хлопця приховувала і на святі я нарешті зрозумів, чому
Прийшла з церкви, а в хаті ні дочки, ні зятя! Отак без привітань я “відсвяткувала” свої 60 років
