Сусідки мені кажуть, щоб я з дочки вимагала законні аліменти, а я краще голодувати буду, але в суд на рідну дитину ніколи не подам. Начебто і не була ніколи моя Анька жаднюгою. Навіть маленькою шоколадкою зі мною завжди ділилася, та й після інституту завжди мені грошики «підкидала».
«На, мамуся, купи собі хустку або тапочки нові», «От тобі, мамуся, на солоденьке». Від грошей її я відмовлялася, бо сама ще працювала, і прогодувати себе цілком змогла. Але все змінилося в моєму житті, після того, як я вийшла на пенсію.
Працювала не до 55 років, а до 60 навіть. Протягом останніх п’яти вахтером в школі сиділа, та ще підлоги мила. Втомлювалася, звичайно, але хоч грошей на таблетки вистачало. А як на моє місце взяли іншу, молодшу, то стала просто виживати на пенсію. З неї майже половина в місяць на комуналку йде, взимку ще більше.
Моя основна їжа — це каші, супчики на воді (варю їх на два дні), та молочку іноді купую. На такому харчуванні довго не протягнеш. Я вже не кажу про засоби гігієни, різні там дрібниці і ліки. Що прописав мені лікар минулого року, просто не купую. Не лікуюся. Тому що банально нема на що!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Купити таблетки і сидіти без хліба? Дочка моя теж в тому році вдруге вийшла заміж і поїхала з новим чоловіком у Варшаву. Надсилала фотографії, машину вони купили, квартиру в іпотеку взяли. Ось в Туреччину в червні їздили. Дочка мене питає про здоров’я, що смачненького готую…
Я їй весь час брехала, що все добре, що все у мене є. Брехала, що ось курку смажену їм, сік апельсиновий п’ю. Хоча я вже давно забула як виглядає і курка, і сік … Я брехала, а вона вірила. Хоча вона прекрасно знає, яка у мене пенсія, і які в магазині ціни .. А недавно не витримала, і відкритим текстом попросила у дочки трохи грошей. Хотіла хоч овочів купити, щось на зиму заморозити, та останні шльопанці порвалися ще, як на зло.
Дочка на моє прохання, ласкаво прощебетала: «Звичайно, матуся». А на наступний день мені на картку прийшли 500 гривень. Допомога дочки… Я хотіла вже назад їй відіслати, та не знаю як це робити через інтернет. Вона ввечері потім зателефонувала, запитала мене про гроші, чи отримала я їх? Я подякувала.
Поклала трубку, а потім розревілася. Як дурна. Так, у них там в цій Варшаві чашка кави стільки коштує! А вона єдиний раз, коли мати попросила про допомогу, дала мені ці нещасні 500 гривень. Тепер я зареклася. що більше не буду благати її про гроші. Додумається матері допомогти, сама вишле, А ні, так ні …
Буду далі брехати про вигадане м’ясо, яке я їм кожен день .. Я брехала, щоб її не засмучувати, а вийшло он воно як .. Вона може і справді думає, що в провінції у нас тут все даром, і тільки в столиці ціни високі .. Давно вдома не була вона, давно до матері в холодильник не заглядала.
Що Ви мені порадите?
– Син сказав, що в санаторій мене везе! Та вже третій місяць додому не забирає! – Коли я нарешті знайшла дядька – його було не впізнати
Щойно я отримала виплату через загибель чоловіка, мені подзвонила мама. Сказала, що знає, що я маю робити з грішми
Раптом пазлик у моїй голові нарешті склався. От чому Славік так мене переконував поїхати на заробітки…
Гортала Фейсбук, як раптом бачу фото, де син одягає обручку своїй Жені. Мені очі на лоба полізли!
Мама навіть не спитала, прийняла в себе родичів переселенців. Вони так їй голову задурили, що вже мене знати не хоче
Через 10 років вирішила провідати стареньких батьків. Однак, на порозі мене зустріла незнайома жінка
Відбила чоловіка в його коханки! Як?! Стала для неї найкращою подругою…
Я й не знала, що чоловік заповіт на доньку написав. Певно, не думав, що вона мене вижене. Але так помилився
Просив жінку відкладати 500 доларів щомісяця, аби просто було. Мало того, що вона мене не послухала – то ще й на такі дурниці витратила мою зарплату, що і смішно, і сумно!
