Не мріяла я про важку заробітчанську долю, та життя заставило. Поїхала, коли моїй доньці було всього 9 років. Залишила дитину зі своєю сестрою. З чоловіком ще задовго до того розлучилась. Він нам зовсім не допомагав, того й опинилися в такій скруті.
Мені було дуже сумно залишати дитину, утім іншого виходу не бачила. Врешті саме так мені вдалося заробити нам на квартиру. А згодом оплатити навчання моєї Насті та дати їй гроші на весілля. А побралась донька зовсім молодою, їй лишень 21 виповнився. Хоча я її вмовляла цього не робити, до себе кликала, та все марно. Утім згодом, коли я познайомилась з Вітею – наче заспокоїлась. Хлопець хороший, добрий, доньку любив.
Тож для себе я вирішила, що підтримуватиму молодих. Тому надсилала їм гроші, та й дозволила жити в моїй квартирі. Згодом ще й виділила їм 12 тисяч євро, аби зять зміг свій бізнес відкрити.
– Ти маєш подбати про себе! Не можна все лише заради дітей!
– А для кого ще мені жити! Вони – для мене сенс!
– Потім ти ще шкодуватимеш, от побачиш!
Та я в це не вірила. Донедавна. Цьогоріч я захворіла і приїхала додому лікуватися. Жила з молодими. Спочатку все наче гарно було. Та гроші я не роздавала, бо не знала, що на мене ще чекає з тим лікуванням. А зять вочевидь, чекав на якісь фінансові надходження. Бо поступово став дратівливим, я почала відчувати, що йому моя присутність не подобається.
– Доню, щось не так?
– Та нічого, мамо.
– Я ж все бачу! Кажи правду!
– Просто ми не звикли жити з кимось. Та і Вітя думав, що ти йому трохи грошей даси.
– Ти ж бачиш, яка ситуація. А що як мені знадобиться операція? Та й взагалі, я відчуваю, що маю вже про свою старість подбати, того гроші берегтиму.
– Мамо, ти що, зараз такі важкі часи!
– Так я й так вам дуже багато дала!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Настя страшенно засмутилась. А пізно на вечір я почула, як молоді сваряться.
– Я її тут лише через гроші й терплю.
– Ти що забув, що то квартира мами?
– Якщо так, то я піду і живіть собі, як хочете!
– То ти зі мною лише через мамині гроші?
– А ти що велика красуня?
Донька плакала, а мені так прикро стало, що вона мусить таке терпіти. Наступного дня вирішила з Настею серйозно поговорити.
– Доню, ну нащо тобі такий чоловік?
– В нас дитина є і взагалі, я ж його кохаю!
– Та яке ж це кохання! Знущання й усе!
– Мамо, як ти гроші перестанеш давати – він точно мене покине!
Засмучена я повернулась до Італії, тепер зовсім не знаю, як далі бути. Порадьте, що мені робити? Як на все це реагувати?
– Не хочу я зіпсовану дівчину! – Мені 34 роки і я ніяк не можу знайти собі дружину. Все тому, що добрих і чистих дівчат просто нема
– У нас малі діти, ви не можете нас вигнати! – Я зробила добро, а зараз розплачуюсь за це. Не повторюйте моїх помилок
Раніше ми з сестрою й братом були найріднішими. Та після смерті матері все змінилося. Тепер я їх знати не хочу
– Якщо ти мені бажаєш щастя, то підтримаєш! – Я сподівався, що батьки мене зрозуміють, та вони почали проти мене бунт
– То якщо він військовий, то все йому треба пробачати? – Мені набридло вдавати, що Сергій ідеальний лише тому, що він на фронті був
В усіх моїх бідах винна моя мама! І я кажу це цілком серйозно! 16 років тому вона мене з Аллою розлучила і з того все й почалось
– У мене є рідна мама. Чого я повинна твоїй носити каву в ліжко? Ти її син, сам прислуговуй!
– Це найкращий вихід і я зовсім не проти! – Ми довго старалися народити дитину, та завагітніти дружина не могла. І тоді я вигадав вихід
Поки я гарувала у Португалії, чоловік завів коханку. І найгірше – діти про це знали і нічого мені не сказали!
