Ця страва стала однією з моїх улюблених ще в дитинстві і досі нею залишається. Нею часто пригощала мене сестра, коли я приїжджала до неї в гості.
Різниця у віці у нас досить велика, і тому коли я тільки почала цікавитися кулінарними хитрощами, сестра була вже досвідченою господинею. У неї я перейняла рецепт цієї чудової запіканки з часниковим ароматом, який збуджує апетит.
Такою картопляною запіканкою можна легко нагодувати всю сім’ю. Вона може служити і просто гарніром, але ми використовуємо її як самостійну страву. Для того, щоб приготувати 4 порції запіканки, знадобляться такі інгредієнти:
6 середніх картоплин
2 яйця
2 зубчики часнику
3-4 ст. ложки майонезу
100 г сиру
1 ст. ложка сушеного кропу (або іншої зелені, яка вам до душі)
сіль, перець – за смаком
Всі інгредієнти я зазвичай кладу «на око», і звичайно ж, великої строгості в пропорціях тут бути не може. Все залежить від смаків вашої родини і може варіюватися.
Складність: низька.
Час приготування: 30 хвилин на підготовку плюс 40 хвилин на запікання.
Сир натираємо на дрібній тертці.
Так само чинимо і з часником.
Половину сиру змішуємо з яйцем і сушеним кропом. Цією сумішшю ми покриємо запіканку, щоб утворилася апетитна рум’яна скоринка.
Друге яйце і сир, що залишився змішуємо з часником і майонезом. Це заготовка для самої запіканки.
Я завжди її готувала до того, як почну терти картоплю, тому що не люблю, коли картопля починає темніти.
Картоплю натираємо на грубій тертці і додаємо до заготівлі. Солимо і перчимо.
У форму для запікання діаметром 26 см викладаємо запіканку.
Зверху покриваємо яєчно-сирною сумішшю з кропом.
Ставимо запікатися в попередньо розігріту до 180 градусів духовку на 40 хвилин.
Повинна утворитися рум’яна скоринка.
Цю запіканку можна урізноманітнити, приготувавши її з фаршем або грибами. Я пробувала різні варіанти, але улюбленим для нас все ж залишається найпростіший – чисто картопляний.
Смачного!
Сподобався рецепт?
Я зазирнув в сумку дружини і очманів! От так сюрприз мені кохана підготувала, нічого не скажеш
– Луганск – не Украина! Там нам будет лучше! – кричав друг в 2014 році. Уявіть собі моє лице, коли я зустріла його в Тернополі через 8 років…
– Як ти не покинеш дружину й дітей, мене більше не побачиш! Я хочу мати законний статус! – Кохана шантажує мене, а дружина й не підозрює
– Зрадив тоді – зрадить і зараз! – запевняла подруга. Роки уявляла зустріч зі Степаном. Хотіла усім ризикнути заради нього
Я прожила рік з всиновленою дитиною та вирішила повернути її у сиротинець. Адже зрозуміла, що точно не буду щасливою матусею та не порадую чудове дитинство Іванкові
Переїхали з Харкова до свекрухи у Франківськ. Думала тут на нас чекає краще життя, але вже за тиждень хотілося тікати!
Я вперше стала мамою в 53 роки. Та то ще квіточки – я уявлення не маю, хто батько цієї дитини
Я виховувала дітей чоловіка як рідних, а на випускний старшого сина раптом з’явилася його біологічна мати. Затамувавши подих, я чекала на реакцію сина
Мама застерігала перед весіллям, що я з таким “чоловіком” щасливою довго не буду. І от минуло 14 років та я нарешті зрозуміла, що мама мала тоді на увазі. Шкода, що час повернути ніяк вже не можна
